Комплексний гендерний підхід

 Комплексний підхід до проблеми рівності чоловіків і жінок – це застосування усієї сукупності різноманітних методик та інструментів у організації, вдосконаленні й оцінці процесів прийняття рішень особами, які залучені до здійснення політики, з метою інтегрування ґендерного підходу у всі галузі життєдіяльності суспільства на всіх рівнях управління ними.

 

 Комплексний ґендерний підхід – це нова фундаментальна стратегія досягнення рівності між статями, яка не заміняє традиційного розуміння політики, що здійснюється в інтересах рівності між чоловіками та жінками, а точкою відліку має все суспільство в цілому, і політичні дії, відповідно до такого підходу, організовуються як процес урахування розбіжностей між статями, щоб рівність стала реальністю.

 

 Концепція комплексного ґендерного підходу ( gender mainstreaming ) як система поглядів на стан, зміни, розвиток, оцінку становища та стосунків між жінками та чоловіками в контексті всього суспільства, його формування, організації та перетворень виникла в середині 90-х років минулого століття і набула подальшого розвитку.

 

 Цінність ґендерного мейнстримінгу полягає в тому, що такий підхід дозволяє врахувати ґендерний вимір в усіх напрямках політики. Ґендерна рівність не розглядається як «окреме питання», а стає наскрізною складовою всіх напрямків політики та програм. Більше того, у підході ґендерного мейнстрімінгу розглядаються не окремо жінки, а чоловіки і жінки разом, які є як дійовими особами у процесі розвитку, так і бенефіціарами (отримувачами послуг) цього процесу. Жінки і чоловіки одночасно є і суб’єктами, і об’єктами. На відміну від гендерно-нейтрального підходу до розвитку, ґендерний мейнстримінг не передбачає, що напрямки політики та втручань матимуть однаковий вплив на чоловіків та жінок, хлопчиків і дівчат.

 

 Слід підкреслити, що ґендерний мейнстрімінг відрізняється від підходу «Участь жінок у процесі розвитку», адже його відправним пунктом є ретельний аналіз ситуації розвитку, а не апріорні припущення щодо ролей та проблем жінок. Досвід вказує на те, що ґендерні питання залежать від країни, регіону та конкретної ситуації. Більше того, чоловіки та жінки, хлопці та дівчата мають різні потреби та пріоритети, і можливості, які створюються політикою та проектами, а також їх результати часто неоднаково впливають на ці групи. Метою ґендерного мейнстримінгу є виправлення цієї нерівності. З огляду на  вищезазначене ґендерний мейнстримінг має очевидну перевагу порівняно з гендерно-нейтральним підходом та підходом «Участь жінок у процесі розвитку»(WID), оскільки:

 

  • використовує наявні ресурси таким чином, що забезпечує найбільшу користь для всіх, як чоловіків, так і жінок;
  • визначає та використовує можливості для покращення ґендерної рівності у проектах та напрямах політики, які інакше не розглядалися б як ґендерні;
  • може включати у себе конкретні ініціативи для жінок у таких стратегічних сферах, як законодавство, вибір, участь у прийнятті рішень, а також може бути спрямований на приховані упередження, що лежать в основі ситуацій, які є несправедливими по відношенню до чоловіків та жінок в усіх галузях формування політики;
  • з оперативної точки зору ґендерний мейнстримінг дозволяє тим, хто формує політику, і тим, хто веде практичну діяльність, не лише зосереджуватися на наслідках ґендерної нерівності, а й визначати і виправляти процеси, що її спричиняють.
  • сприяє зменшенню розриву між декларативним та реальним утвердженням ґендерної рівності шляхом синтезу інформації та її адаптації відповідно до конкретних регіональних чи місцевих потреб.

 

Десять кроків впровадження комплексного ґендерного підходу у процес прийняття стратегічних рішень та розробки програм

КРОК 1.

Ґендерний підхід до складу учасників: хто розробляє та приймає рішення?

КРОК 2.

Ґендерний підхід до програми, в якій розкривається суть питання.

КРОК 3.

Рух до ґендерної рівності: з якою метою?

КРОК 4.

Визначення ситуації: яку інформацію ми маємо?

КРОК 5.

Уточнення питання: дослідження та аналіз.

КРОК 6.

Прийняття рішення щодо плану дій: розробка політики втручань та визначення бюджетів.

КРОК 7.

Відстоювання точки зору: ґендерні питання важливі!

КРОК 8.

Моніторинг: спостереження (ґендерно чутливе) за тим, що відбувається.

КРОК 9.

Оцінювання: наскільки ефективно ми діяли?

КРОК 10.

Ґендерна комунікація.

 

Слід пам’ятати, що ці кроки є основними принципами, які допоможуть зрозуміти процес ґендерного мейнстрімінгу.  

 

Є п’ять основних причин, які вказують на важливість ґендерного мейнстримінгу:  

- він ставить людину у центр процесу формування політики ;

- цей підхід забезпечує краще управління ;

- він охоплює як жінок, так і чоловіків, максимально використовуючи людські ресурси ;

- завдяки цьому підходу суспільство починає приділяти увагу ґендерній рівності ;

- цей підхід дозволяє враховувати відмінності між жінками та чоловіками .